23 квітня, у день смерті і народження багатьох письменників з 1995 року святкується Всесвітній день книг і авторського права. Може здатися що це свято не на часі в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, проте українські книги ще ніколи не були настільки на часі як зараз, навіть в умовах коли у 95% українських видавництв катастрофічно впали продажі, а 10% видавництв були змушені переїхати. І про одне, і про інше повідмоляє часопис Читомо. Там само повідомляється, що у 20 видавництв внаслідок обстрілів були покоджені склади або офіси. Разом з тим істотна їх кількість виклали у безкоштовний доступ електронні варіанти своїх книжок, щоб було що робити у сховищах, під час повітряної тривоги чи просто щоб заспокоїтись. А ще безперецедентно гостро стало питання про насиченість українського ринку російськомовною літературою. Про все це мова піде у цій статті. Можливо, що поєднувати всі ці теми в одну є трохи сумбурним але, врешті решт маємо те що маємо: за новинами про російське вторгнення часто не доходять руки до чогось ще, тож зібрати все до купи щоб подумати над темою загалом є сенс.

Російська книга: напрямок відомий

Друк російською мовою та експорт книжок з Росії були величезною проблемою нашого книжкового ринку минулого року. Важке прозріння через поточну ситуацію може сильно похитнути цю проблему, якщо не звести нанівець. Першою ластівкою стала заборона продажу книжок російських видавництв, а невдовзі послідувало створення Ради з бібліотечної сфери, яка покликана займатись, у тому числі, вилученням російськомовних видань з бібліотек.

Разом з тим неформальна спільнота теж зайнялася цією сферою. На початку вторгнення українцям доводилося доповідати, що проблематика російської мови в Україні виглядає зовсім не так, як малює її країна-агресор. Так воно і є, але якщо в постах такої тематики було зазначено що ми не палимо книжки взагалі, то зараз… Ми все ще їх не палимо. Зате в Україні масово почали здавати російськомовну літературу на переробку і в принципі саме це пропонується зробити з істотною частиною наявного бібліотечного фонду який, як відомо, на 70% складається з радянської макулатури.

Чесно кажучи, мені як бібліофілу трохи ніяково від цієї ситуації. Але однозначно менш ніяково, ніж від того скільки російських книжок досі було в наших магазинах. Більш доросла частина світогляду розуміє, що навряд хтось буде викидати спеціальну літературу чи те що було надруковано малими тиражами. Натомість безкінечні збірки з’їздів ЦК КПРС, видання праць Леніна і інше неподобство, що захарщує бібліотечні фонди давно повинно було піти на переробку.

Українська книга зацікавила світ

Буквально нещодавно українські книжки Видавництва Старого Лева стали продавати у Dussman, найбільшому книжковому магазині Німеччини. Тим часом українські творці коміксів отримають певний shoutout у збірці “Комікси для України: Насіння соняшника”, яка вийде у США. Статтею про українських художників займається відомий сценарист і енциклопедист царини коміксів Джошуа Дайсарт.

Втім, така цікавість має певну проблему якої часто значно менше, наприклад, у музики —  мовний бар’єр. Але і ця дистанція поступово скорочується. Як повідомляє Fox, на сервісі з вивичення мов Duolingo популярність української мови піднялася на 557%. Розуміючи важливість моменту, Duolingo віддає всі гроші за рекламу переглянуту тими, хто вивчає українську, на потреби українських же біженців.

Крім того, помітивши увагу до української мови наприкінці лютого, на початку березня сервіс написав невеликий лікнеп на тему української мови, де популярно пояснив чому це не російська і з чого починати знайомство з українською граматикою.

Окремий успіх яким може пишатися Україна — міжнародна увага до книги Лариси Денисенко “Майя та її мами”. Книжкою видавництва “Видавництво” зачитуються наразі у всьому світі: Великобританія, Естонія, Нідерланди, Польша, Фінляндія тощо.

Читайте й слухайте, та не москалів: українська книга стає доступною… бо куди без неї

Як вже було зазначено, при тому що багато видавництв наразі в становищах, які важко назвати гарними, це не заважає їм робити частину своєї продукції безкоштовною, або принаймні дуже дешевою.

Видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” ще у березні відкрили доступ до своїх книжок на Yakaboo.

20 квітня “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ” виповнилося 30 років, тож це вже третє свято з сумним присмаком для них на цьому тижні, бо 2 квітня був ще Міжнародний день дитячої книги.

Цікаво, що саме відоме дитячими книжками видавництво у вільний доступ передало також і книжки для дорослих, бо саме книги та аудіокниги для дітей наразі є найбільш розповсюдженим безкоштовним контентом від видавництв та авторів. Воно й зрозуміло, бо дітям буває особливо важко на тлі неабиякого стресу, що його спричинює війна.

Втім, не всі з подібних зусиль зустріли однаково. Наприклад, квітневий випуск відомого дитячого журналу “Пізнайко”, що його було безкоштовно викладено в мережу, спіткав неоднозначні відгуки, бо є думка, що певні твори можуть розворушити у дітей вже наявні травми.

Окремо в рамках Міжнародного дня книги слід зазначити акцію від Megogo. Окрім того, що на початку березня вони теж відкривали доступ до аудіоказок (і не тільки), на честь свята аудіокнижки були відкриті для безкоштовного прослуховування.

Замість післямови, або Якщо важко читати

Хоч як би Ви особисто любили книжки, але у багатьох людей наразі досить однакова проблема — війна посунула читання, як і багато інших речей, далеко-далеко на другий чи третій план. І якщо хтось просто скоротив читання, то у істотної частини не те що читати не хочеться. Не виходить. Однозначного виходу з цієї ситуації у мене, скажу чесно, немає. Бо й сам ще не розібрався. Проте як з власного досвіду, так і з допомогою колег мені вдалося зібрати кілька дієвих порад:

• Може бути, що окремі теми будуть сприйматися геть по-іншому і це стосується далко не лише творів про війну. Хоч як би вам подобався “Робінзон Крузо” Данієля Дефо, якщо ви сидите на (тривожних) валізах, він навряд додасть вам спокою (принаймні перша половина книжки, повна катастроф і евакуацій).
• Звісно, буває навпаки: окремі люди глибоко занурюються у теми що на часі, по роботі або для того щоб заспокоїти себе рівнем свого знання з теми. Це корисно і на часі, але… Занурюватись у тему настільки глибоко що вже не випливете не треба. Читайте дозовано.
• Артбуки і комікси — це теж читання, тим більше що зараз вони як раз зможуть видати вам дозований ескапізм, де ви самі контролюєте, скільки сторінок вигаданих світів Вам потрібно.

Майже рік тому, в минулому житті, я особисто був на Vin Book Fest 2021. Ця подія була без перебільшення обнадійливою. Переважно тому, що було відчутно, що люди дійсно починають читати українською і взагалі читати більше. Досить нещодавно я заходив у книжковий магазин, тому що для мене це життєва потреба. Повинен зізнатися, що у мене все вільне місце швидко захаращується книжками, а читаю я їх далеко не з тією швидкістю з якою потрібно. До того ж, студентські роки, а потім аспірантура внесли несподіваний коректив, який досі не виправлено повністю — читання це робота. У мене пішло істотно часу щоб зрозуміти, що треба диференціювати читання на роботу та відпочинок, але я радий що це, врешті решт, це сталося.

Тому опісля Всесвітнього дня книги хочеться побажати вам, читачі, залишатись читачами в своє задоволення.